Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

В Україні Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа частіше називають святом Спаса, а також, рідше, Яблучний Спас та Другий Спас.

Святкується 19 серпня православними та греко-католиками і є одним із найбільших, після Великодня, дванадесятих свят. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

Святкуванням Преображення Церква сповідує по'єднання у Христі двох начал — людського і Божого. Преображення є поява Сина при свідченні Отця в Духові Святому, тобто одкровення всіх іпостасей Святої Трійці. Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, але у з'яві Його Божества у природі людській.

Преобра́ження Господнє — описане в Євангеліях таємниче преображення (перетворення), явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор (Табор).

За Матвієм, Марком та Лукою (Мт. 17:1–6, Мк. 9:1–8, Лк. 9:28–36), одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Івана, — і привів їх на «високу гору», яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він «переобразився»: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з'явився Мойсей та Ілля. Світла «ясна» хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: «Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте» (Мт.17:5, 2 Пт 1:17). Петро, думаючи, що остаточно надійшла година Божої слави та вічного святкування Кущів, хотів натягнути три намети. Але за мить апостоли не побачили нікого, крім самого Ісуса (Мт.17,1-8). Розповідь про преображення подається між двома повідомленнями Ісуса про близьку смерть і воскресіння. У цій сцені присутність Мойсея та Іллі поруч з Ісусом означає зв'язок між старим і новим Завітом. Світло, що переображує Ісуса, є водночас відображенням божественної слави (як у випадку з Мойсеєм на горі Синай; Вих.34,29) і передвістям слави його воскресіння. Вона не осяє його, допоки він не пройде випробування смертю. Троє очевидців Преображення Ісуса стануть очевидцями його агонії.

Традиції святкування

Народними назвами цього свята є Спас, Другий Спас або Яблучний Спас.

Святкування Преображення триває 9 днів, з 5 (18) по 13 (26) серпня. У це свято за древнім звичаєм відбувається освячення перших плодів (злаки, виноград чи яблука). Тому в народі цей день називають другим, або яблучним спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі, звідки запозичено Устав Східної Церкви саме в ту пору дозрівав виноград, який, власне, і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що в ній, як у суспільстві священному, все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.

Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.

До церкви також несли святити квіти та мак. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».

У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».

Обрядова їжа

Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.

Приказки і прикмети

• Прийшов Спас — пішло літо від нас.
• Після другого Спаса — дощ хлібогній.
• Якщо антонівка вродила — наступного року хліб уродить.
• Із Спаса — Преображення погода преображається.
• Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас.
• Прийшов Спас - готуй шабельку про запас. (козацький варіант)
• Минув Спас — держи кожух про запас.
• Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
• Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
• Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо жарко — січень морозяний.